Завчасу́ нар. Заблаговременно, заранѣе.
Зві́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. зві́ситися, -шуся, -сишся, гл. Свѣшиваться, свѣситься.
Їстки гл. ум. отъ їсти. Питочки вона не хоче, їстки не береться.
Лівку́тниця, -ці, ж. = лівачка.
Люну́ти, -ну, -не́ш, гл. = лину́ти. Дощику, дощику!... люни як з луба!
Притемком нар. Во время темноты. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив.
Розговітися Cм. розгівлятися.
Розмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Разговаривать, бесѣдовать. В кого батько, в кого мати, — є з ким розмовляти. Сестра з братом іздалека розмовляла.
Совати, -ваю, -єш, гл. Совать, двигать.
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.
