Випозичити, -чу, -чиш, гл.
1) Исчерпать, занимая.
2) Раздать въ займы.
Відвичити, -чу, -чиш, гл. Отучить. От тари одвичите од сахарю. Одвичити од горілки.
Відправа, -ви, ж.
1) Богослуженіе, служеніе. Кончилась відправа, вона (панночка) пішла з церкви. Попи добилися копійки і за одправи принялись. відправу правити, чинити. Служить (въ церкви). Почали велику одправу правити. Сліпий старець чинить у дому Божому одправу.
2) Отпускъ. Козак молоденький о відправу просить: «пусти ж мене, пане, звідси на Волиня».
Загрімоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. Загремѣть. Як загрімотить грім.
Каламітний, -а, -е. = каломутний.
Кошара, -ри, ж. Сарай, загорода для овецъ. Чужо кошара овець не наплодить. Сімсот овець дам з кошари.
Курбет, -та, м.? Наш брат курбет хліба не втреть, а бублики лупить, як хто купить.
Прощальник, -ка, м. Козакъ, прощающійся пирушкой со свѣтской жизнью предъ поступленіемъ въ монахи. А погулявши неділь ізо дві да начудувавши увесь Київ, ідуть було вже з музиками до Міжигорського Спаса. Хто ж іде, а хто з прощальником танцює до самого манастиря.... А за ним везуть боклаги з напитками і всякі ласощі.
Розманіжитися, -жуся, -жишся, гл. Разнѣжиться.
Хряки, хряк, ж. мн. Мокро́та.
