Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лікарка

Лі́карка, -ки, ж. Лѣкарка. Не я лікарка, сам Господь лікар. Чуб. І. 134. Ум. лікаронька, лікарочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКАРКА"
Відціль нар. = відсіль.
Вражий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій, діавольскій. Чи ви пани, чи ви ляхи, а ми запорожці: пам'ятайте, вражі сини, шо ми вам не хлопці. Ном. № 12510. Було б тобі, вражий сину, нас трьох не кохати. Мет. 103., Ув. враженний. Е, враженний сину! Черк. у.
Забунтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Взбунтоваться. На Господа вони забунтували. К. Пс. з.
Загребти́, -ся. Cм. загрібати, -ся.
Лебедій, -дя, -дє Лебяжій. А у днину припочину на лебедіх грудях. Федьк. III. 156.
Одногодки, -ків, м. мн. Ровесники. Ми з ним одногодки. Новомосковск. у.
Попередній, -я, -є. Предыдущій.
Сказити, -жу́, -зиш, гл. 1) Сдѣлать бѣшенымъ. Не поможе бабі кадило, як бабу сказило. Чуб. 1. 292. А нехай його сказить — хто це на мене каже. Лебед. у. 2) Испортить. Сказив горнець шибу. Вх. Зн. 23. Їй чарівниця сказила маржину. ЕЗ. V. 61.
Таємно нар. Тайно.
Тушкування, -ня, с. 1) Приготовленіе чего нибудь въ закрытомъ сосудѣ. Шейк. 2) Окутываніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІКАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.