Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лід

Лід, леду и льоду, м. Ледъ. На язиці мід, а під язиком лід. Ном. № 3055.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІД"
Арешта́нтка, -ки, ж. Арестантка. Желех.
Багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Гаїлка, -ки, ж. = гаївка. Желех. Гол. II. 177.
Деліка́тність, -ности, ж. Нѣжность.
Кимачина, -ни, ж. = кимак. (Небольшой). Вх. Зн. 25.
Куяга, -ги, м. = куя. Вх. Зн. 31. Кцьо! меж. Призывъ для козъ. Козар ганить кози покликом: ці! ці! завертає їх: крьо-не! а накликує на них: кцьо-кцьо! Шух. І. 211.
Поціпкати, -каю, -єш Почирикать, попищать (о птицѣ). Угор.
Розгноїтися Cм. розгноюватися.
Спереда нар. = спереду. Ще-ще спереда, а ззаду на чорта походить. Ном. № 2910.
Цуголка, -ки, ж. Большая трубчатая кость. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.