Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лізти

Лі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Лѣзть, ползти. Гадюка лізе; муха лізе. Щось лізе вверх по стовбуру. Шевч. 30. рачки лізти. Ползать на четверенькахъ. Було таке, що рачки ліз. Котл. Ен. III. 20. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Ном. № 3338. 2) Влѣзать; вползать во что-либо. Показує дорогу, а сам в болото лізе. Ном. 182. Лізь у воду! Чуб. І. 142. 3) Лѣзть, стараться проникнуть, надоѣдать. Живий до Бога лізе. Ном. № 2110. І чого б я ліз туди, куди тобі не треба! Ном. № 2790. Лізе сліпицею. Ном. № 2759.в вічі. Навязываться, надоѣдать, приставать. Як слюта у очі лізе. Ном. № 2757. Отой мене пече, ріже, що не люблю, — в вічі лізе. Лис. 4) Вылѣзать (о глазахъ, волосахъ). Аж очі йому рогом лізуть. Коси лізуть. О. 1862. IX. 115. 5) Вмѣщаться. Рад би очима їсти, та в пельку не лізе. Ном. № 12035.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЗТИ"
Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
Оситній, -я, -є. Достаточно давній. Оситня пора сватати, а й досі не побрались. Лебед. у.
Пароститися, -щуся, -стишся, гл. Пускать побѣги, ростки. Вже жито почало пароститися. Н. Вол. у.
Помісті нар. Вмѣстѣ. Там же біля того шинку стоїть і другий шиньок, там помісті стоїть. Екатер. у. (Залюбов.).
Проклятий, -а, -е. Проклятый. Употребляется какъ бранное слово. Журба моя, журба, журба проклятая, та наважилась мене зовсім ізжурити. Чуб. V. 420. В одного чоловіка була жінка Хамка, і така була проклята, що все його б'є. Рудч. Ск. І. 57.
Самохіть нар. = самохіттю. К. ЧР. К. Бай. 12. Як таки самохіть свою душу морити. Борз. у. Самохіть підставить під ярмо шию. Мир. ХРВ. 95.
Сивобородий, -а, -е. Сѣдобородый. Гетери гостя привели сивобородого. Шевч. 604.
Спочутний, -а, -е. Сочувствующій, сочувственый. Знаходив дуже спочутну собі душу. К. ХП. 24.
Тарахкотати, -кочу́, -ти́ш, гл. Скоро и сильно стучать, однообразно стучать, грохотать. Шейк.
Чудно нар. Удивительно, странно, смѣшно. Здавалося мені чудно, що зорі і сонце бувають однакові. Ком. І. 48. Чудно якось діється між нами. Шевч. Засмійсь, аби чудно. Ном. № 12671. Ум. чудненько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.