Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане.
Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость.
Капарниця, -ці, ж.
1) Презрѣнная.
2) Медлительница.
4) Неряха, плохая работница. Лучче було дівчиною, як теперки хазяйкою: стоять ложка під лавкою, поросята в печі риють, а собаки горшки миють, коти хату замітають, хлопці в вікна заглядають. Це котора капарниця, то з її сміються.
Кітчий, -а, -е. = кошечий. кітче молоко́. Раст. Молочай, Euphorbia. Кітча сова.
Ми́ти, -мию, -єш, гл. Мыть. Рука руку миє.
Навчи́тель, -ля, м. Учитель.
Недбалість, -лости, ж.
1) Нерадивость, нерачительность, небрежность. Аже ж Петро своєю недбалістю пропав.
2) Беззаботность, безпечность.
Полиняти, -ня́ю, -єш, гл. Полинять, поблекнуть. Полиняла стрічка, брови полиняють.
Попімститися, -щуся, -стишся, гл. Отомстить. Чоловік попімстивсь на скотині за ту деревню.
Сваркий, -а́, -е́ Сердитый, бранчивый. Ну та й сваркий же твій командир.