Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лікарчин

Лі́карчин, -на, -не. Принадлежащій лѣкаркѣ, докторшѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКАРЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІКАРЧИН"
Басище, -ща, м. Ув. отъ бас.
Гарап, -па, м. = арап.
Жерсти́ти, -рщу́, -сти́ш, гл. Покрывать жестью.
Порозсипати, -па́ю, -єш, гл. Разсыпать (во множествѣ). Порозсипав гроші. Єв. І. II. 15. Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199.
Пошлюбувати, -бу́ю, -єш, гл. Повѣнчаться съ кѣмъ. А ти, боярине, не подивуй, іди собі иншую пошлюбуй. Н. п.
Притриматися Cм. притримуватися.
Розмиритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться.
Срачка, -ки, ж. Поносъ. Волын. г.
Трацький, -а, -е. Лѣсопильный. Шух. І. 88.
Уживаний, -а, -е. 1) Употреблявшійся. 2) Употребительный, распространенный. Очіпок на їй вишневий, самий уживаний тоді. Г. Барв. 510.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІКАРЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.