Відщепнути, -ся. Cм. відщіпати, -ся.
Дзиз, -за, м. Оводъ. Січеться в вічі дзизом. Він ди́виться на ме́не дзи́зом. Онъ волкомъ на меня смотритъ, непріязненно смотритъ. Чи не наробив я часом якого бешкету в хаті під п'яну руч, бо щось дзизом усі дивлються на мене.
Колотов, -тви, ж. = колотівка.
Ласиця, -ці, ж. = ласка 4.
Повірхник, -ка, м. Крыша надъ стрункою, — частью кошари, гдѣ доятъ овецъ гуцульскіе пастухи.
Роздовбувати, -бую, -єш, сов. в. роздовба́ти, -ба́ю, -єш, гл.
1) Раздалбливать, раздолбить.
2) Расковыривать, расковырять. Роздовбати ніс. 3) Понять, уразумѣть, добиться толку. Мати ж примху роздовбала, так не докопалась, відки доні теє лихо, з ким вона спізналась.
Сіменець, -нця, м. Конопляное сѣмя.
Требувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Пробовать, отвѣдывать. Борз. Сосниц. у.
2) Пробовать, пытаться, испытывать. Сосн. у. Розуму требую.
3) — чо́го, чим. Нуждаться, имѣть необходимость въ чемъ. Пана сі не бою, війтом не требую.
Фантина, -ни, ж. Что либо изъ фанти́ння, изъ вещей, относящихся къ одеждѣ. Я знаю, де в мене отака малесенька фантина лежить. Ум. фанти́нка. Cм. хвантина.
Щепільник, -ка, м. = щепій. Він росказував се прилюдно. Там був тоді й щепільник, той, що віспу щепить.
