Вирячити Cм. вирячувати.
Діли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться. Як пожали вони просо, то почали ділиться, да й не помирились.
Докува́тися, -кую́ся, -є́шся, гл. 1) Доковаться. 2) Докуковаться.
Заступи́льно, -на, с. = заступень.
Лови́тися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Ловиться. Лови рибку, як ловиться. оттака́ ловись! оттака ловися! Вотъ те на! Вотъ такъ исторія! Этакая бѣда! За Правду б'ють, за брехню віри не дають. Оттака ловися! 2) Соединяться, сходиться. Задньою стороною притикає побій ( = криша) до осьмірки, де ловиться (сходиться) з такими ж побоями, поставленими на сусідніх крилах (у церковній будівлі). 3) О молокѣ: створаживаться.
Нещасливо нар. Несчастливо; неудачно.
Ободняк, -ка́, м. Человѣкъ, дѣлающій ободья. Радом.
Поросказувати, -зую, -єш, гл. Разсказать (во множествѣ). Тоді вона все поросказувала їм, що було з нею.
Притяжа, -жі, ж. Жердь, привязывающаяся сзади стельваги для пристяжныхъ лошадей.
Шкувати, шкую, -єш, гл. Объ охотничьей собакѣ: искать. Пильнуйте, бо вже пес шкує.
