Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лишка I

Ли́шка I, -ки, ж. 1) Нечетъ, нечетное число. Чи чіт, чи лишка? Ном. № 12569. Кв. 2) Излишекъ, лишнее. Діждалась м'ясива, лишку ззіла і завадило. О. 1862. V. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 366.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШКА I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛИШКА I"
Братчик, -ка, м. 1) Братъ. Братчику мій любий, вечеряй ти з нами. Федьк. І. 13. Було там багато нашого братчика. 2) Членъ братства (церковнаго и пр.) Чуб. ІІІ. 28. О. 1861. XI. Св. 68. О. 1862, IX. 47. 3) Членъ січі. Понаходило таки чимало братчиків-січовиків. Стор. МПр. 60. 4) Мн. Раст. Melampyrum nemorosum. Вх. Пч. II. 33. Cм. братік, братко, брат. 5) братчик і сестричка. Раст. Viola tricolor. Вх. Пч. II. 37.
Вичварювати, -рюю, -єш, гл. = витівати. Було вичварує да видумує. Рудч. Ск. І. 77.
Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Н. п. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» Гол. І. 2. 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Чуб. V. 687. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Ен. І. 20. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ном. № 12206. Ум. гайдучок. Чуб. V. 1075. Ув. гайдучище. Чуб. V. 686.
Жура́ши́н, -на, м. = журах. Ой гукнув же та козак Нечай та й на журашина: «Та сідлай, журах, та сідлай, малий, коня вороного». АД. II. 63.
Лі́то, -та, с. 1) Лѣто. Літо на зіму робить. Ном. № 556. Летить літо як на крилах. Ном. № 550. Я дав би дві зіми за одно літо. Ном. № 656. у-літі, у-літку. Лѣтомъ. Діти, діти! добре з вами в-літі, а зімувати — то горювати. Ном. № 557. Скинеш оком по тому степу, що колись у-літку пишною травою зеленів. Дещо. 34. 2) мн. Лѣта, годы. Пішли мої літа, як вітри круг світа. Ном. № 2055. Уживай світа, поки служать літа. Ном. № 5931. Не зазнала я роскоші, — вже й літа минають. Мет. 106. Чимало літ перевернулось, води чимало утекло. Шевч. 106. Там десь милий чорнобривий по полю гуляє, а я плачу, літа трачу, його виглядаю. Шевч. 17. Не мав од рода той царь до своїх старих літ дітей. Рудч. Ск. І. 115. Довелось їй на старости літах збідніти. Федьк. Меншая сестра літ не доросла. Мет. 32. Донка єдина була в його літ дванадцяти. Єв. Л. VIII. 41. Кохала козаченька два літі, — сама зосталася у світі. Мет. 47. дійти літ. Вырости. Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла. МВ. ІІ. 19. hа літа. Лѣтами, по лѣтамъ. В старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих. Грин. III. 531. на літі (бути). Быть взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245. з літ вийти (кому́). Быть уже не въ тѣхъ лѣтахъ, когда... Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло. Ном. № 6468. 3) Сѣмя самца. Корова бере літо від бугая. Желех. Ум. літечко, літко. Любив же я дівчиноньку та не літечко — два. Чуб. V. 74. ...Літечко моє святе минуло хмарою. Шевч. 584. Кобис, мамко, осідлала коні вороненькі, може би я та здогонив літа молоденькі. Лишень коні вороненькі ноги утомили, літок моїх молоденьких та не здогонили. Шух. І. 199.
Перенівечитися, -чуся, -чишся, гл. Испортиться, исковеркаться.
Погребник, -ка, м. = пригребиця 1. Увіходить сонце, скинуло свої ризи і повісило на погребнику і приходить у хату. Чуб. І. 5.
Похимерувати, -ру́ю, -єш, гл. Причудничать нѣкоторое время.
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.
Слабувати, -бу́ю, -єш, гл. Болѣть. Був собі чоловік, і все його жінка слабувала. Рудч. Ск. І. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛИШКА I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.