Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лієчка

Лі́єчка, -ки, ж. Ум. отъ лійка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЄЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІЄЧКА"
Вахлай, -лая, м. Вахлакъ. І так собі ніби нікчемний народ, вахлаї такі.... ходять було схилившись. ЗОЮР. І. 293.
Масть, -ти́ и масць, -ці, ж. 1) Мазь. Треба масти шукати від пальця. Кіев. г. 2) Масть, цвѣтъ животнаго. 3) Масть (въ картахъ). До всякої масти козирь. Ном. № 13551.
Невиворотний, -а, -е. Трудный для произношенія, неудобопроизносимый. Невиворотна мова. Нѣжин. у.
Недавній, -я, -є. Недавній. Так ти ще й битись! — скрикнула крамариха на недавню свою товаришку. Мир. Пов. II. 70.
Попідмощувати, -щую, -єш, гл. 1) Подмостить (во множествѣ). 2) Подложить подъ что (во множествѣ).
Поцупити, -плю, -пиш, гл. 1) Потянуть, потащить. 2) Утянуть, утащить. 3) Потянуть, ударить. Через тин утікав та й не почеркнувся, як поцупив дядько ціпом, так я и осміхнувся. Мет. 109.
Протопки, -пок, ж. мн. Слѣды ногъ на размокшей землѣ. Конст. у.  
Скалля II, -ля, с. соб. Скалы, обломки скалъ, камни. Вх. Зн. 63. Вх. Лем. 464.
Хвоїна, -ни, ж. = хвоя. Ум. хвоїнка. Ном. № 8466.
Шкарадний, -а, -е. Гадкій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІЄЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.