Дозволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозво́лити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить, дозволять, дозволить, разрѣшать, разрѣшить. Не дозволяв говорити бісам. Не дозволю кров людськую марне розливати.
Доле́гливий, -а, -е. Донимающій, настойчивый. Cм. долігливий.
Лицюва́ти, -цюю, -єш, гл. 1) Перелицовывать. Сім раз відрізали — довга, сім раз лицювали — нова. 2) = личити. Тобі тото́ не лицює.
Ми́ґза, -зи, ж. = мидза.
Паношитися, -шуся, -шишся, гл.
1) Превращаться въ барина.
2) Важничать, играть роль барина.
Панькати, -каю, -єш, гл. Няньчить, ухаживать. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали.
Пооб'язуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пообв'язуватися.
Спроможне нар. Зажиточно. Спроможне жили.
Фуркати, -каю, -єш, гл.
1) Трещать фуркалом.
2) Отлетать съ шумомъ крыльевъ.
Швацький, -а, -е. Швейный.
