Варівко нар.
1) Опасно.
2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале.
Дев'я́тий, -а, -е. Девятый. Темрява сталася до години дев'ятої.
Ласитися, -шуся, -сишся, гл. Льститься на что, быть охотникомъ до чего. Ласиться, як кіт на сало. Від святого Власа заміж не ласься. А панночка до неї ласиться та просить.
Понаколочувати, -чую, -єш, гл. Наболтать, намѣшать (во множествѣ). Понаколочувала такого, що й свині не їстимуть, а вона нам дає.
Прайник, -ка, м. = пральник = праник.
Прощати, -ща́ю, -єш, сов. в. прости́ти, -щу́, -сти́ш, гл.
1) Прощать, простить. Хто чого не знає, тому то Бог прощає.
2) Прощавай, прощай, прощайте. Прощай, прощайте. Прощавайте, піду вже од вас. Прощай, прощай, громадонько. Прощайте, маленькії діти і вірная дружино.
Розчепити, -ся. Cм. розчіплювати, -ся.
Самобієць, -бійця, м. О мечѣ: самъ рубящій (въ сказкахъ). Меч-самобієць.
Фик, -ка, м. Неблаговоспитанная дубина.
Хобот, -та, м.
1) Рыболовный снарядъ, плетеный изъ лозы.
2) Хохолъ, хохолокъ. Ум. хобо́тик. Джаворонок мат на голові хоботик.
