Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Головництво, -ва, с. Уголовное преступленіе, уголовщина, убійство. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума.
Двойча́тий, -а, -е = Двійча́стий.
Зотривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать. За ворітьми я ще довгенько зостривала.
Костер, -тра́, м. 1) Сажень дровъ. 2) Куча камыша, сложенная изъ 30 кіп камыша, причемъ каждая копа́ имѣетъ 60 кулів. Стояв у неї на городі в кострі на зіму очерет.
Опарювати, -рюю, -єш, сов. в. опарити, -рю, -риш, гл.
1) Обваривать, обварить кипяткомъ, опарить. Кричить як опарений.
2) опа́рює лід. Растаетъ у береговъ.
Петрівський, -а, -е. = петрівній. День не петрівський, язик не попівський — по двічи говорити. Пішло уже мені, як з петрівського дня.
Подомишлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = подомірковуватися.
Поприв'язувати, -зую, -єш, гл. Привязать (во множествѣ). Коней... поприв'язують. Всі троє були в мене поприв'язувані на оборі.
Труднощі, -щів, ж. мн. Трудныя дѣла.
