Арши́нник, -ка, м. Мышьякъ. Аршиннику-отрути випив і пропав на місці. Яко́го ті арши́ннику дам? Нечего мнѣ тебѣ дать. (Бранное выраженіе).
Базарувати, -ру́ю, -єш, гл. = базарювати.
Зи́кати, -каю, -єш, сов. в. зикнути, -ну, -неш, гл. Кричать, вскрикнуть. Дядько не схотів — ще став зикати на його. Як не крикне, як не зикне. Реве, лютує Византія, руками берег достає; достала, зикнула, встає.
Нагусти́, -ду́, -де́ш, гл. Нагудѣть.
Надаря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. надари́ти, -рю́, -риш, гл. Одарять, одарить. Сидить поруч із нею і надаря її тим щастям. Дарами надарити. Мати Божа не возлюбила, не возлюбила, не надарила. Надарив Бог зайця хвостом.
Підігрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. підігріти, -грію, -єш, гл. Подогрѣвать, подогрѣть. (Страву) мусили підогрівать.
Уголос нар. Громко. А то думають-думають ні вголос, ні мовчки. Троянки вголос загули.
Укметити, -чу, -тиш, гл. = укмитити. Я й не вкметив, як він увійшов.
Умрець, умерця, м. = мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі.
Цяцькуватий, -а, -е. О волѣ, конѣ: бѣлой масти съ коричневыми пятнами.
