Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лівкутниця

Лівку́тниця, -ці, ж. = лівачка. Вх. Зн. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІВКУТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛІВКУТНИЦЯ"
Бурсацький, -а, -е. Бурсацкій.
Вельможний, -а, -е. Знатный, вельможный; могущественный. Доля карай б вельможного й неможного. Ном. Ж 1729. Вельможна громада. Шевч. 126. Була колись шляхетчина, вельможная пані. Шевч. 130. вельможний пане. Милостивый государь (титулъ). Вельможний пане, моя жінка несповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Дерно́вий, -а, -е. Выложенный дерномъ.
Замі́жжя, -жя, с. Замужество. Та шо з того заміжжя? Як була дівкою, то було гуляєш, кілько хочеш, а тепер нема вже того. Лебед. у.
Карбований, -а, -е. 1) Испещренный нарѣзками, покрытый рѣзьбой. Сволок карбований. 2) Изрѣзанный, израненный. Купив чабака карбованого. Харьк. карбо́вана риба. Рыба, изъ которой вынуты внутренности и сдѣланы по ней разрѣзы для соленія. 3) Изукрашенный карнизами и пр. (о зданіи). Ой на дворі дворець карбований. Гол. 4) Серебряный (о рублѣ). За чотирі карбовані рублі оддав.
Нарва́ти, -ся. Cм. наривати, -ся.
Особий, -а, -е. Особый, отдѣльный. Царедворці дали незнайку особу хату. Рудч. Ск. І. 113.
Послухнянство, -ва, с. Послушаніе. Потките своїм послухнянством і мене, старого батька. Кв.
Тіпака, -ки, ж. Ударъ. По потилиці тіпака. КС. 1887. VI. 469.
Щипальці, -лець, с. мн. Челюсти у насѣкомыхъ. Вх. Пч. I. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛІВКУТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.