Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чоботя

Чоботя, -тяти, с. Преимущ. во мн. ч.: чоботята. Сапожки. Самі Кирилята шиють чоботята. Мил. 39. Ва червоні чоботята побиваються дівчата. Щог. В. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОБОТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОБОТЯ"
Виложка, -ки, ж. Ум. отъ вилога.
Виторочити Cм. виторочувати.
Голотеча, -чі, ж. Въ выраженіи: на голотечі = голотіч. Желех.
Дія́льність, -ности, ж? Дѣятельность. Г. Барв. 347.
Задвигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. Як ступив... на ті підмости, то вони аж задвигтіли й загули. Левиц. Пов. 330.
Зати́катися, -каюся, -єшся, гл. Украситься цвѣтами и пр., заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. В саду була, рожу рвала та й затикалася. Чуб. V. 51. Ой упала зоря з неба та й розсипалася; мила зорю позбірала та й затикалася. Чуб. V. 1174.
Подописувати, -сую, -єш, гл. Дописать (во множествѣ).
Позабріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Завраться (о многихъ). Позабріхувались уже ви так, що далі нікуди.
Ручний, -а, -е. 1) Ручной. І їх славних оковами ручними окрутять. Шевч. 611. 2) О писаньѣ: рукописный. Друковане й ручне письмо читать навчились. К. Дз. 153.
Січкарня, -ні, ж. Соломорѣзка. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОБОТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.