Випускати, -каю, -єш, сов. в. випустити, -щу, -стиш, гл.
1) Выпускать, выпустить, отпускать, отпустить. Суд не заклика, та й не випуска. То буду я до темниці прихождати, темницю відмикати, вас всіх, бідних невольників, на волю випускати. Так не випустять, не почастувавши.
2) Выставлять, выставить, высовывать, высунуть. Морське чудерство одну губу випустило. Стьонжку з сорочки червону випустить.
Гриза́, -зи́, ж. 1) Брань, ссора. Соловейків обминала, щоб тільки не було меж нами тієї гризи, тієї змажки та лайки. Там у їх гриза така завелася. 2) = Гризота = Грижа.
Ґузелець, -льця, м. = Ґалиця, Pelias berus.
Знетельки нар. = зненацька. Знетельки шурхнула маленька сіренька пташка.
Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі.
Перекіп, -ко́пу, м.
1) Перекопанное мѣсто.
2) Раст. Marrubium perigrinum L.
Проїзджачий, -чого, м. Проѣзжій. Та прохожих, проїзджачих у двір закликає. Перехожий, проїжжачий — що їх там на шляху ні кидалося в вічі, ніхто мене не заняв, спасибі Богу.
Сербинчук, -ка, м. Молодой сербъ.
Снитися, снюся, снишся, гл. Сниться. Як сниться ніж, заступ, або лопата, — ледачий язик.
Цвірчати, -чу, -чиш, гл.
1) О сверчкѣ: сверчать, трещать.
2) Чирикать. Птах цвірчит.
