Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чич

Чич, -чі, ж. = чичва. Вх. Зн. 80.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИЧ"
Борлак, -ка, м. Адамово яблоко, larynx. Вх. Зн. 4.
Воскувати, -ку́ю, -єш, гл. Вощить.
Досука́ти Cм. досукувати.
Закоха́нець, -нця, м. Влюбленный. МВ. (К.С. 1902. X. 151).
Марму́рок, -рку, ж. Родъ глины. Шух. І. 95.
Наме́рзлий, -а, -е. 1) Мерзлый, замерзшій. 2) Намерзшій сверху льдомъ, снѣгомъ. У вікна, крізь намерзлі шибки, ледве-ледве пробивався світ. Мир. Пов. І. 114.
Натворити, -рю́, -риш, гл. Надѣлать, натворить. Бачите ви, ловці-молодці, чого ви натворили. Шевч. 289.
Повимітати, -та́ю, -єш, гл. Вымести (во множ.). Левиц. І. 54. Світлоньки повимітай. АД. І. 297.
Словонько, -ка, с. Ум. отъ слово.
Угибти, -бну, -неш, гл. Погибнуть. Угиб мій братцьо, славний розбійничок. Гол. І. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.