Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чич

Чич, -чі, ж. = чичва. Вх. Зн. 80.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 465.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИЧ"
Білокопитий, -а, -е. Съ бѣлыми копытами, бѣлокопытый. Кінь білокопитий. Гн. І. 164., Ум. білокопитенький.
Куцопалий, -а, -е. Съ короткими пальцами.
На́від, -воду, м. 1) Указаніе, наущеніе. 2) да́ти на́від. Дать указаніе, навести на путь, научить, какъ сдѣлать что-нибудь. Ном. № 13757.
Наклю́нутися Cм. накльовуватися.
Неспогадано нар. 1) Неожиданно. 2) Невообразимо, неизъяснимо.
Підрадити, -джу, -диш, гл. Побудить. Не знаю, що мене підрадило вкрасти. Новомоск. у. (Залюб.). Cм. підражати.  
Походящий, -а, -е. Передвижной, переносной. Походящий стіл. Зміев. у.
Росполошити, -шу́, -шиш, гл. = росполохати. Вх. Лем. 462.
Сліпцем нар. = сліпма. Лізе сліпцем та й все товче. Васильк. у.
Червиця, -ці, ж. Насѣк. Coccus ligniperda. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.