Дітлахи́, -хів, м. мн. = Дітваки.
Зряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. вряди́ти, -джу́, -диш, гл.
1) Наряжать, нарядить; убирать, убрать. Шо в суботу кісоньку чесала, а в неділю головку зряжала. Не за для тебе ся калинонька сажена, а за для тебе дівка Галочка зряжена. Блищить шабля козацькая від срібла та злата, зрядив його пан ласкавий як рідного брата.
2) Снаряжать, снарядить. Зрядили його (в дорогу) і він пішов. Треба синів на чужину зряжати. Зряджають молодіж на нове хазяйство.
Куделька, -ки, ж. Ум. отъ куде́ля.
Перегіркнути, -ну, -неш, гл. Прогоркнуть.
Переплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Опустошить, разграбить.
Перечимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Перейти.
Присвоїти, -вою, -їш, гл.
1) Присвоить. Присвоїв мою сокиру.
2) Принять въ свое общество, признать своимъ. Ото ви присвоїли собі цигана, а він у вашому селі і краде коні.
Сквиритися, -рюся, -ришся, гл. Хныкать, плакать. Тільки й мовчить, як лазить, а як на руки, — і почне сквиритись.
Спалитися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Сжечься. Щоб спалилась з деркачами отта гаспедська буцегарня.
2) Вспыхнуть, вспылить. Спаливсь він та до мене з кулаками.
Хвальшиво Cм. хвальшиве.
