Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чобіт

Чобіт, -бота, м. 1) Сапогъ. В чоботях ходить, а босі сліди знать. Ном. № 1182. Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. Ном. № 1309. 2) мн. Свадебный обрядъ даренія женихомъ невѣстѣ сапогъ, совершаемый обыкновенно въ субботу. МУЕ. III. 88. (Черниг.). 3) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. 4) удовів чобіт. Раст. Viola tricolor L. ЗЮЗО. I. 141. Ум. чобіто́к, чобіто́чок, чобото́нько, чоботець. Чуб. V. 20. Чуб. ІІІ. 308. Чобітки шкапові. Рудч. Ск. I. 213. Чобіточки роззули. Грин. ІІІ. 694. Ув. чоботи́ще.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОБІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОБІТ"
Відтаганити Cм. відтаганювати.
Заслу́га, -ги, ж. 1) Заслуга. Котюзі по заслузі. Ном. № 7089. 2) Вознагражденіе, жалованье. Що я в свого пана служив і заслуги не получив. Чуб. V. 1014. Мари вкрити червоною китайкою, заслугою козацькою. К. Досв. 48. Ум. заслу́женька.
Несталий, -а, -е. Непостоянный, измѣнчивый.
Пещота, -ти, ж. Нѣга, сладострастіе.
Підмаренник, -ка, м. Раст. Galium rubioides L. ЗЮЗО. І. 123.
Повітриця, -ці, ж. Вихрь. Вх. Уг. 260.
Попідточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и підточити, но во множествѣ.
Поринути 2, -ну́, -не́ш, гл. = пірнути. Та й замовкла русалочка, в Дніпро поринула. Шевч. 359.
Сокове, -вого, с. Кислый куриный соусъ. Полт. г.
Ставка, -ки, ж. 1) ? Упався в ставку, або теж у суспицію. Ном. № 7443. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОБІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.