Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чобіт

Чобіт, -бота, м. 1) Сапогъ. В чоботях ходить, а босі сліди знать. Ном. № 1182. Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. Ном. № 1309. 2) мн. Свадебный обрядъ даренія женихомъ невѣстѣ сапогъ, совершаемый обыкновенно въ субботу. МУЕ. III. 88. (Черниг.). 3) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. 4) удовів чобіт. Раст. Viola tricolor L. ЗЮЗО. I. 141. Ум. чобіто́к, чобіто́чок, чобото́нько, чоботець. Чуб. V. 20. Чуб. ІІІ. 308. Чобітки шкапові. Рудч. Ск. I. 213. Чобіточки роззули. Грин. ІІІ. 694. Ув. чоботи́ще.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОБІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОБІТ"
Асисте́нція, -ції, ж. Свита. Прибув зо всею своєю асистенцією.
Висмалити Cм. висмалювати.
Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Мелю́чий, -а, -е. Мукомольный. Мелючий млин. Вас. 172.
Неґречний, -а, -е. Неучтивый, невѣжливый.
Суміти, -мі́ю, -єш, гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали. К. МБ. II. 127.
Худніти, -нію, -єш, гл. = худнути. Після дороги воли похудніли. Черк. у.
Худорлявий, -а, -е. Худощавый, болѣзненный. Бісова гни-біда! (лайка на худорлявих — дитину то що). Ном. № 4693, стр. 286. Як тичина, високий, худорлявий. Г. Барв. 81.
Чинбариха, -хи, ж. Жена кожевника.
Шкірчина, -ни, ж. Шкурка. Ум. шкірчинка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОБІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.