Варійник, -ка, м. = варінник.
Випадати, -даю, -єш, сов. в. випасти, -ду, -деш, гл. 1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Випав сак і тому бідному. 2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. О. Гервасієві саме тоді випала дорога. Яке коли нещастя випаде. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. не випадає. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Мені не випадає так казать. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний.
Затю́пати, -паю, -єш, гл. Побѣжать маленькой рысцой.
Льняни́й, -а, -е. = лянний. Поший мені льняную сорочку.
Ма́ковий, -а, -е. Маковый; съ макомъ. Збудуй мені світлоньку з макового цвітоньку. Маковий періжок.
Пихорнути, -ну, -не́ш, гл. Сильно толкнуть. Як пихорне́ його.
Плачинда, -ди, ж. Родъ слоеной лепешки.
Плетка, -ки, ж. Сплетня. Плетка слухань не будеме.
Розізлити, -злю́, -лиш, гл. Разозлить.
Уходжати, -джаю, -єш, ухожати, -жаю, -єш, ухождати, -даю, -єш, гл. = уходити. Тоді дуки сребраники у кабак ухождали.
