Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чоботариха

Чоботариха, -хи, ж. Жена сапожника.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОБОТАРИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОБОТАРИХА"
Віжки, -жок, ж. мн. Возжи. Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію. Стор. І. 147. Ум. віжечки.
Вовкуватий, -а, -е. Нелюдимый, мрачный. У мене хлопці вовкуваті, а дівчатко так до всякого приступне. Волч. у.
Глядка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Кукобитися, -блюся, -бишся, гл. Гніздиться; устраиваться; хозяйничать; заботиться; возиться.
Незлагідний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Неньо, -ня, м. Отецъ, батюшка. Галиц. Желех.
Нюхарь, -ря́, м. Нюхатель (нюхающій табакъ). Мнж. 173.
Убожіти, -жію, -єш, гл. = убожати.
Улити, -ся. Cм. уливати, -ся.
Цвіль, -лі, ж. Плѣсень. Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла. Шевч. 668.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОБОТАРИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.