Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чоботариха

Чоботариха, -хи, ж. Жена сапожника.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОБОТАРИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОБОТАРИХА"
Викот, -ту, м. Вырѣзка, выемка (для воротника напр., въ одеждѣ). Аф. 330.
Зсуватися, -ва́юся, -єшся, гл. = зсовуватися.
Каверзниця, -ці, ж. Проказница. Пішла по хаті вихилятись, а за нею й друга каверзниця — Секлета. Де й сльози поділись — усі в сміху. Г. Барв. 47.
Кублитися, -люся, -лишся, гл. Гнѣздиться, вырывать въ землѣ ямку для гнѣзда. Бабина куриця на моїм подвіррі кублиться. Ном. № 8967. Ви мислите: де дівся дім тиранський? Де той намет, що кублилися, ледачі? К. Іов. 47.
Кульондра, -ри, ж. Раст. Seseli coloratum. Вх. Пч. I. 12.
Окрутити, -ся. Cм. окручувати, -ся.
Прищитися, -щуся, -щишся, гл. 1) Покрыться прыщами. Не поштрикала коржів, а вони й поприщились. Харьк. 2) Харахориться. Та якого гаспида прищишся? Ном. № 3543.
Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. О. 1861. II. 7. Ум. сповивачик.
Ташка, -ки, ж. Кожаная дорожная сумка, носимая крестьянами, особенно гуцулами, черезъ плечо, украшенная мѣдными пуговицами и друг. мѣдными украшеніями. Гол. Од. 82. Шух. I. 274, 279.
Усправедливлювати, -люю, -єш, сов. в. усправедли́вити, -влю, -виш, гл. Оправдывать, оправдать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОБОТАРИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.