Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

човгання

Човгання, -ня, с. Шарканье (ногами).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 467.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОВГАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧОВГАННЯ"
Відвихнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. От, увечері дід з бабою кудись відвихнулись, а дочка й давай шукать. Рудч. II. 35.
Вітряний, -а, -е. Вѣтряный. Маркев. 89. Грин. II. 37. Схопилась велика вітряна буря. Єв. Мр. IV. 37.
Обполоти Cм. обполювати.
Перепостити, -щу, -стиш, гл. 1) Пропостить извѣстное время. 2) Окончить постить.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Синьоцвіт, -ту, м. Раст. a) Delphinium Ajacis L. ЗЮЗО. І. 121. б) Nepeta nuda L. ЗЮЗО. І. 1?9.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Смолоза, -зи, ж. Раст. Salix Caprea. Вх. Лем. 467.
Тіснісічкий, -а, -е. = тіснісінький. Шейк.
Хряпуватий, -а, -е. Треснувшій, расколотый. Хряпуватий горщик.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧОВГАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.