Мара́, -ри, ж. 1) Призракъ, привидѣніе. Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. Василина з'явилась і счезла, як мара. Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Туди мене мара несе, де грають музики. Убрався в сажу, як мара. a мара його знає, де він ся подів! A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. Сон — мара, Бог — віра. Чаще во мн. ч.: мари. Ой місяцю-місяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими.
Набува́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. набу́тися, -бу́юся, -єшся, гл. Надѣваться, надѣться (объ обуви). Чобіт малий, — не набувається.
Негоїстий, -а, -е. Плохо заживающій (о ранѣ).
Перевірити, -ся. Cм. перевірювати, -ся.
Поламати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Поломать, изломать. Санки поламаєш. Взяли мене, поламали і в пучечки пов'язали.
2) Нарушить, уничтожить. Знайшлися такі метці, що й громадську волю поламали. Я стану або другою людиною, або поламаю віру.
3) Потревожить? Нащо ти мене із сна поламав? Не заснула, а тільки очі поламала.
Попроривати, -ваю, -єш, гл. Разрѣдить, вырвавъ часть. Ще треба попроривати буряки, бо ще таки густі.
Прокладати, -да́ю, -єш, сов. в. прокласти, -кладу́, -де́ш, гл. Прокладывать, проложить. Проклали зірочки дорогу у Русалим.
Розбрикатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться лягать. Коні ся розбрикали, шальвію подоптали.
Роспищатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Распищаться.
Чаплюра, -ри, ж. = чапля.