Арши́н, -на, м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. 2) Въ губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. въ десятинѣ считаютъ 20 аршин, слѣдовательно аршин = 120 кв. саж. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятымъ въ солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин.
Гнилобокий, -а, -е. Со сгнившимъ бокомъ. Груші гнилобокі.
Заче́рствіти, -вію, -єш, гл. Зачерствѣть. Була колись правда, та зачерствіла. Довго хліб їмо, уже аж зачерствів.
Згвалтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = зґвалтувати. Побачили, згвалтували, та за ним (на здогін).
Коправий, -а, -е. = каправий.
Племенник, -ка, м. = небіж.
Притичина, -ни, ж.
1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина.
2) Приключеніе. Коли б не було нам якої притичини.
Промахати, -ха́ю, -єш, гл. Расчистить поверхность воды прежде чѣмъ набрать. Ой у броду беру воду, да й не промахаю.
Удовольняти, -няю, -єш, сов. в. удовольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовлетворять, удовлетворить. Не вдовольнили (чимсь) Охрєма. Коло Дідони терся, м'явся, її щоб тільки вдовольнить.
Черничити, -чу, -чиш, гл.
1) Быть монахиней, богомольствовать.
2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати.
