Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чіпчик

Чіпчик, -ка, чіпчичок, -чка, м. Ум. отъ чіпок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 466.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧІПЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧІПЧИК"
Блехувати, -хую, -єш, гл. = блихувати 2. Та Штолюка молодого в кайдани блехуют. Гол. ІІІ. 60.
Випустіти, -тію, -єш, гл. 1) Опустѣть. Вх. Лем. 398. 2) Совершенно обѣднѣть. Вх. Лем. 398.
Зацарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Зацарствовать.
Згріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. згребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Сгребать, сгресть.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Підвідник, -ка, м. Подводчикъ. Просив поранений хранцуз свого підвідника, щоб віз поволі. Ном. № 12836.
Подостаток, -тку, м. Достатокъ. Не кланяємся за гріш, ні за хліб нікому, бо маємо подостаток і їсти, і пити. Лукаш. 140.
Придавити Cм. придавлювати.
Ростаскувати, -кую, -єш, сов. в. ростаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Растаскивать, растащить, разнести. Худобу растаскають. Кв. І. 63. Будете ви всі через три дні повітані, і ґави вас ростаскають. Мнж. 69.
Утрачати, -чаю, -єш, сов. в. утратити, -чу, -тиш, гл. Терять, потерять, утрачивать, утратить. Житя своє втрачу. Гол. Не лізь у чуже, щоб не втратив своє. Посл. Лиха година, як убогий утрате корову, а багатий дитину. Ном. № 13494.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧІПЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.