Духо́вний, -а, -е. 1) Духовный, къ духовенству относящійся. Духовний стан. На кого не глянь, хоч на панів, хоч на духовних, то такої праці не побачиш. 2) = духовий. Ваш образ духовний через моє слово ніколи не забудеться. Боронючи народню Гіппокрену, духовну зброю без устанку носим.
Лю́брик, -ка, м. и лю́брика, -ки, ж. Вапъ (красный карандашъ).
Має́ток, -тку, м. Имущество; состояніе, имѣніе. Та нехай мій батько добре дбає, гуртів, великих маєтків нехай не збуває.
Нашукувати, -кую, -єш, сов. в. нашука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Выискивать, выискать, находить, найти.
Ноженя, -ня́ти, с. Маленькая ножка. Обідрана, ледве, ледве несе ноженята.
Побігеньки, -ньок, ж. мн. = побіганки. Цілий день у побігеньках.
Покрадати, -да́ю, -єш, гл. Красть постоянно понемногу.
Потитарювати, -рюю, -єш, гл. Побыть церковнымъ старостой.
Розмісити Cм. I. розмішувати.
Трахвити, -ся, -хвлю, -ся, -хвиш, -ся, гл. = трафити, -ся = трапити, -ся. Трахвив го в седно.
