Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

филь
финкати
фиркати
фискавка
фівкати
фіґель
фіґлювати
фіґлявий
фіїн
фіїна
фільварок
фін
фінда
фіндюрка
фіновщина
фіомак
фіра
фіранка
фірас
фірма
фірмак
фірман
фірманина
фірманити
фірманка
фірманський
фіровщина
фіртка
фірчак
фірчати
фіст
фітик
фітчик
фіціґорний
фіцька
фіявка
фіякр
фіялка
фласкати
флейтух
флекев
флигон
флигош
флинта
флинтованє
флинтувати
флисник
флінькати
флов
флот
флояра
флудець
фльокати
фльокотати
фльондра
фльора
фльорес
флюта
флявора
фляворити
фляцкати
флячки
фляша
фляшечка
фляшка
фляшча
фляшчина
фовзатися
фокош
фолоситися
фолькотіти
фолюш
фолюшарь
форботи
форкання
форкати
форкотати
форкотливий
форналь
форост
форс
форст
фортуна
фоса
фоскати
фоснути
фостик
фосувати
фота
фофлавий
фоц
фошкавка
фоя
фраїр
фраїрка
фраїровський
фраїрочка
фраїрча
фрайтер
фрамуга
франзоля
Франція
француз
французка
французчина
французький
фрас I
фрас! II
фраснути
фрасуватися
фрасунок
фрашки
фрейда
фрела
фрембія
френзлі
фриґа
фрика
фрр!
фруз
Ботик, -ка, м. 1) Ум. отъ бот. 2) Башмакъ, ботинокъ. Ботики з очима. Башмаки съ металлическими пистонами для снурковъ. Вас. 162.
Куроспів, -ву, м. = куропіння.
Обкисати, -са́ю, -єш, сов. в. обки́снути, -ну, -неш, гл. Сильно обмокать, обмокнуть. Рибалка обмокне, обкисне. Мнж. 172.
Отирлувати, -лую, -єш, гл. Поставить стадо овецъ на мѣстѣ, остановить для отдыха. О. 1862. V. Кух. 32.
Поколодва, -ви, ж. Ловушка для лисиць и куницы: двѣ вбитыя въ землю развилки (розсохи), соединенныя бревномъ (победрина), въ развилинахъ ихъ лежитъ второе бревно (підколодник), а надъ нимъ третье (притяг), — посрединѣ оно поддерживается подставкой (свердлик), установленной на підколоднику, а на концы его наклонно положено два бревна (пільги): верхними концами они (зацѣпивъ сучьями) на підколоднику, а нижними на землѣ; звѣрь, силясь достать приманку, просовываетъ голову между двумя верхними бревнами, выталкиваетъ подставку и придавливается тяжестью упавшаго бревна за шею. Шух. I. 237.
Поперепаскуджувати, -джую, -єш, гл. Изгадить (во множествѣ).
Присівок, -вку, м. 1) Прибавка работнику къ денежной платѣ въ видѣ куска полевой земли, засѣваемой хозяиномъ, урожай съ котораго собираетъ работникъ. Чуб. VI. 76, 405. На присівок дав му півдесятини. Камен. у. 2) Посѣвъ, засѣянное поле. Ой пила я в понеділок, та й пропила ввесь присівок. Грин. III. 324. Як зраня (на Дмитра) дує вітер, то ранний присівок буде добрий; як в полудне, то середний; а як вечером, то пізний. МУЕ. III. 50.
Стріть, -ти и -[b]ті[/b], ж. Встрѣча. у стріть іти. Итти на встрѣчу. Шух. I. 154. А ти, Андрію, знов з тим а тим підеш мені в стріть. Федьк. у стріть води. Противъ теченія. Шух. І. 182, 223.
Уперізуватися, -зуюся, -єш, сов. в. уперезатися, -жуся, -жешся, гл. А вам дружба вдався: череслом підголився, перевеслом вперезався. Грин. ІІІ. 520.
Фіомак, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L. Вх. Уг. 277.
Нас спонсорують: