Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

филь
финкати
фиркати
фискавка
фівкати
фіґель
фіґлювати
фіґлявий
фіїн
фіїна
фільварок
фін
фінда
фіндюрка
фіновщина
фіомак
фіра
фіранка
фірас
фірма
фірмак
фірман
фірманина
фірманити
фірманка
фірманський
фіровщина
фіртка
фірчак
фірчати
фіст
фітик
фітчик
фіціґорний
фіцька
фіявка
фіякр
фіялка
фласкати
флейтух
флекев
флигон
флигош
флинта
флинтованє
флинтувати
флисник
флінькати
флов
флот
флояра
флудець
фльокати
фльокотати
фльондра
фльора
фльорес
флюта
флявора
фляворити
фляцкати
флячки
фляша
фляшечка
фляшка
фляшча
фляшчина
фовзатися
фокош
фолоситися
фолькотіти
фолюш
фолюшарь
форботи
форкання
форкати
форкотати
форкотливий
форналь
форост
форс
форст
фортуна
фоса
фоскати
фоснути
фостик
фосувати
фота
фофлавий
фоц
фошкавка
фоя
фраїр
фраїрка
фраїровський
фраїрочка
фраїрча
фрайтер
фрамуга
франзоля
Франція
француз
французка
французчина
французький
фрас I
фрас! II
фраснути
фрасуватися
фрасунок
фрашки
фрейда
фрела
фрембія
френзлі
фриґа
фрика
фрр!
фруз
Відгорнути, -ся. Cм. відгортати, -ся.
Горя́ка, -ки, м. и ж. Бѣдняга. Це тобі, горяно.... із дощок труну. Щог. В. 58.
Летя́га, -ги, м. = нетяга. Ой гуляв, гуляв козак, бідний летяга, сім год і чотирі. Мет. 377.
Неможливість, -вости, ж. Невозможность. Желех.
Порочно нар. Погодно. Жив тут недалеко у пана одного він порочно. МВ. (О. 1862. І. 102).
Потурчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиться. АД. І. 233. Потурчився, побусурманився для панства великого. АД. І. 209.
Прикрий, -а, -е. 1) Непріятный. 2) Крутой. Прикрий беріг. Прошу... трошки злізти під гору, бо прикра, та всіх не витягнуть бички. Гн. II. 168. 3) Сильный, крайній. Прикрий мороз. Камен. у. Як прийде робота прикра, то платять і по пів рубля. Камен. у. 4) О цвѣтѣ: рѣзкій. Червоний, аж прикрий. Лохв. у.
Самостайно, самостійно, нар. Самостоятельно. Морд. Пл. 42.
Скрекотати, -кочу́, -чеш и скрекотіти, -чу, -тиш, гл. Стрекотать, каркать, квакать. Чуб. II. 90. Сорока скрекоче — гості будуть. Ном. № 11793. І скрекотять жаби, мав тисяча дівок регоче на селі під великодні свята. К. Дз. 141.
Стьобонути, -ну, -неш, гл. Сильно хлеснуть (кнутомъ, прутомъ); вообще сильно ударить. Як стьобоне змія по в'язах, так і одлетіла голова. Грин. II. 349.
Нас спонсорують: