Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фльокати

Фльокати, -каю, -єш, гл. Клокотать. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФЛЬОКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФЛЬОКАТИ"
Віджобоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Отшептать. А баба таки віджобоніла трохи хоробу.
Гойно нар. Щедро, роскошно, изобильно. Гойно приймати гостей. Жити гойно. Чуб. ІІІ. 371. Та вона у мене так жила гойно: не знала ніякої роботи. Уман. у.
Десятолі́ття, -тя, с. Десятилѣтіе. Желех.
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Ламаниця, -ці, ж. = ламанка. Вх. Лем. 431.
Носатизна, -ни, ж. Сапъ. Галиц.
Окублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. окублитися, -блюся, -бишся, гл. = Свивать, свить гнѣздо. Виробляють жиди, де тільки окубляться. О. 1862. І. 74.
Пустоцвіт, -ту, м. Пустоцвѣтъ. Коли йде самий пустоцвіт, укинь личака у грядки.
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.
Шкилики Въ выраженіи: на шки́лики підіймати. Поднимать на смѣхъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФЛЬОКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.