Бондарський, -а, -е. Бочарскій.
Брязнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ брязкати. 1) Зазвенѣть, звякнуть. Брязнули ключі од комори йдучи. Здорова була, дівчинонько! — як на струні брязнуло обік мене. Брязнув гаманом на стіл. Ось і у всі дзвони брязнули. 2) Упасть, ударяясь о земь. Горщик як брязне об піл. Мати зробилась як крейда біла, так і брязнула об землю. . На яку коняку не покладе руку, вона з усіх чотирьох і брязне. 3) Ударить. Брязнула невістку по зубах.
Вимуштрувати, -рую, -єш, гл.
1) Обучить военнымъ пріемамъ.
2) Дисциплинировать.
Келтувати, -ту́ю, -єш, гл. = глитати.
Кріваво нар. Кроваво. Кріваво за велику здобич бились
Кросенце, -ця, с. Ум. отъ кросно.
Початувати, -ту́ю, -єш, гл. Посторожить, покараулить.
Упахувати, -хую, -єш, сов. в. упахати, -хаю, -єш, гл. Собирать, собрать съ поля. Мізерна в нас земля: часом з десятини упахуєм шість-сім кіп, а копа дасть корець не більше.
Хлівчик, -ка, хлівчичок, -чка, м. Ум. отъ хлів.
Цілина, -ни, ж. Новь. Орав милий на цілині, та й став па толоці. Цілину п'ять плугів орють. Ум. цілинка.
