Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фрашки

Фрашки, -шок, ж. мн. Пустяки, бездѣлица. Котл. Н. П. 430. Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки. Гол. І. 365.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФРАШКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФРАШКИ"
Догожа́ння, -ня, с. Угожденіе.
Маршля́к, -ка́, м. Родъ черной краски (у гончаровъ). Канев. у.
Накива́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Накивать, покивать. Накивав на мене та й пішов. Накивала жінка дякові, щоб прийшов. Мнж. 94. 2) — на кого. Пригрозить кому. 3)п'ятами. Удрать, убѣжать. П'ятами накивав, аж залопотіло. Ном. № 4418.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася. Чуб. V. 261.
Сваненько, сванечко, -ка, м. Ум. отъ сват.
Тесанина, -ни, ж. Тесаніе, вытесываніе. Ум. тесани́нка.
Цибульний, -а, -е. Луковый. Цибульна головка.
Цілоденний, -а, -е. Продолжающійся цѣлый день. Желех.
Шльонковий, -а́, -е́ шльонкова мальо́вка. Особый родъ раскраски глиняной посуды съ орнаментомъ изъ комбинированныхъ палочекъ. Вас. 184.
Штибель, -бля, м. Часть церковнаго зданія: конечный пунктъ церковной кровли, шаръ, на которомъ укрѣпленъ крестъ. Шух. I. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФРАШКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.