Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фірчати

Фірчати, -чу, -чиш, гл. О кузнечикѣ, сверчкѣ и пр.: трещать. Сквірки фірчат. Вх. Лем. 4 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІРЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІРЧАТИ"
Бурх! меж., выражающее порывъ вѣтра, ударѣ волны, бросаніе предмета въ воду.
Веління, -ня, с. Велѣніе, приказаніе. Обносять злющі мене словом, а я храню твої веління. К. Псал. 277.
Гуртува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Соединять, собирать вмѣстѣ, въ одно общество, собраніе, въ одну толпу. Желех.
Далече́нький, -а, -е., Ум. отъ далекий.
Наспінути, наспіти. Cм. наспівати.
Орлиця 2, -ці, ж. Самка орлиная, орлица.
Пузатий, -а, -е. Брюхатый. Шевч.
Розбійський, -а, -е. Разбойническій. Ой пали, мила, камянії груби, — нехай я нагрію розбійськії груди. Чуб. V. 737.
Тра-та-та! меж. для выраженія барабаннаго боя. Шейк.
Триста числ. Триста. Триста галок та 50 чайок, та 15 орлів одно яйце знесли. Ном. стр. 292, № 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФІРЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.