Багновиця, -ці, ж.
1) Болотное топкое мѣсто. Туви й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць.
2) мн. Раст. Oxycossus.
Бігуха, -хи, ж. = бігавка.
Бідацьтво, -ва, с. Бѣдность. Довше моє бідацтво, ніж його багацтво.
Дак сз. 1) Такъ, да, но. Вада б душа в рай, дак гріхи не пускають. Ой у полі да криниченька, тілько водиця сльозиться, не рад чумак да чумакувати, дак не мусить оплатиться. «Куди ти, вовче, біжиш?» — «До вдови за поросям.»— «У неї ж одно.» — «Дак щоб не було й того.» 2) То, такъ. Оттогді то Варабаш, гетьман молодий, як у кума свого Хмельницького дорогого напитку напився, дак у його і спать повалився. Не ти мені скажеш, дак мати: було б убогої не брати. Дівчино мол Переясловко, поцілуй же мене, моя ластовко! — Дак що ж, дак ну ж, дак поцілую, да у тую губоньку да золотую. «Колядуй, баране!» — «Не вмію, пане.» — Дак лізь у вікно!» — «Дак роги, пане!» 3) Дак же ні. Да нѣтъ же. 4) Як нема́, дак нема́. Нѣтъ какъ нѣтъ. А в неділеньку рано-пораненьку козочки як нема, дак нема.
Допли́гувати, -гую, -єш, сов. в. доплигну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Доскакивать, доскочить, допрыгивать, допрыгнуть. Розгнівався кінь, як стрибнув, — на сажень до царівни не доплигнув.
Забалува́тися, -лу́юся, -єшся, гл. Запироваться.
Лиско́, -ка, м. Кличка собаки съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Спахнути Cм. спахувати.
Уявки нар. Явно, открыто. Узяв тії гроші уявки сперед його очей. В'явки казати сього не можна.
Шкляриха, -хи, ж. = скляриха.
