Вирікати, -каю, -єш, сов. в. виректи, -речу, -чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій.... вирік: «Віддам».
Ганчарь, -ря, м. = гончарь.
Гу́льбощі, -щів, ж. мн. Гулянье, веселіе, кутежъ. Не втомлена гульбощами, горем не перемучена, ясна була собі, як тихеє літо.
Загу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Як у нього ячмінь, то но грошам загуба. 2) Пагуба.
Пащикування, -ня, с. Многословныя разглагольствованія; дерзкія разглагольствованія.
Пороздавати, -даю́, -єш, гл. Раздать (во множествѣ). Як померли сини, так вони всю одежу їхню пороздавали за царство душі.
Роз'язати, -ся. Cм. роз'язувати, -ся.
Смик! II, межд. Дергъ. А він його смик за полу. Хто йде та й смик за новий косник.
Сповна нар.
1) Вполнѣ.
2) не спо́вна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Його жінка не сповна розуму.
Стрімляк, -ка, м. Шпицъ. Підрадчик забрав уже карбованців вісімсот, а тільки зіп'яв отого стрімляка на церкві та й годі.
