Безщасний, -а, -е. Несчастный, обездоленный, не имѣющій удачи. Така твоя доленька безщасна. У три ряди бідних безщасних невольників посажено.
Горо́дний, -а, -е и горо́дній, -я, -е. 1) Огородный. Благородний, як кабан городний. Польова картопля краща, ніж городня. Гарне, як мак городній. 2) Горо́дня річ. Домашнее дѣло; весьма близко. Двадцять верстов — це городня річ!
Лай I, лаю, м. Брань. Не купуй лаю.
Морща́, -щати, с. = морщак.
Начоси, -сів, м. мн. Волосы, спущенные на лобъ, начесы. Покриткуй, або начосів не напускай.
Противний, -а, -е. 1) Противулежащій, находящійся напротивъ. З противної вулиці доносився парубочий гомін. противна хата. Хата по другую сторону сѣней. Сидів собі на лавці у новій світлиці, що одгородив од противної хати. Через сіни противна хата.
2) О волнѣ: противная. На Чорному морі недобре вчинає: противну филю зо дна моря знімає. Cм. супротивний.
3) Непокорный, противящійся. Привів бранців із дарами і противних твоїй волі працювати в твоїм храмі.
4) Непріятный. Противна, як старцеві гривня.
5) Противорѣчащій. Я ж їй слова противного не промовив.
Прохатися, -хаюся, -єшся, гл. Проситься. Став прохаться на ніч. Дочка в батька прохалася: ой піду мій батеньку, на круту гору погуляю.
Туширити, -рю́, -риш, гл. Стричь барановъ во второй разъ осенью.
Упускати, -каю, -єш, сов. в. упустити, -щу, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. 2) Ронять, уронить. Впустила додолу гребінця. Буду пити через силу і краплі не впущу. 3) Упускать, упустить, выпустить. Упустила долю, упустила щастя, та вже й не піймаю. Ой впустила голубонька, да вже й не піймаю. 4) Опускать, опустить. Оце як упустите мене в колодязь, то держіть віровку. 5) При инкрустированіи: вставлять, вставить въ дерево металлъ и пр.
Широкополий, -а, -е. Обширный, безпредѣльный. Лани широкополі.
