Аче́й, нар. Авось, можетъ быть. Струни мої, струни золотії, заграйте мні стиха, ачей козак нетяжище позабуде лиха. Вийди, вийди, дівчинонько, вранці по водицю, ачей же я надивлюся на плахту-дрібницю.
Бувало, -ла, с. Въ сказкѣ то же, что и жлукто. У мене єсть бувало... — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хиба ж ви не знаєте?
Досува́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. досу́нутися, -нуся, -нешся, гл. Придвигаться, придвинуться.
Ма́рність, -ности, ж. 1) Суета, тщета, суетность. 2) Ничтожность, пустота.
Носяка, -ки, м. Ув. отъ ніс.
Рукавча, -чати, с. Рукавчикъ. І маленькі рукавчата шовком вишивала. Вишивані рукавчата мають.
Самогуди, -дів, м. Эпитетъ гуслей (въ сказкахъ): сами собой издающія звукъ. Найди мені гуслі-самогуди.
Уклеїти, -ся. Cм. уклеювати, -ся.
Уломок, -мку и -мка, м.
1) Отломокъ.
2) Слабый, безсильный человѣкъ. Хиба ти вломок, що не підіймеш цього мішка.
Ціпкати, -каю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ, нѣкот. птичкахъ).
