Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

флудець

Флудець, -дця и флудик, -ка, м. Часть ткацкаго станка, иначе сват, цьвак. МУЕ. ІІІ. 24, 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФЛУДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФЛУДЕЦЬ"
Глевтяк, -ка, м. и глевчак, глев'як, -ка, м. Мякишъ недопеченнаго хлѣба. Аж баба хліб бровку шпурнула і горло глевтяком заткнула. Котл. Ен. ІІІ. 38.
Люби́-мене́-не поки́нь. Раст. 1) Lathyrus sylvestris. ЗЮЗО. I. 126. 2) Orchis Morio. ЗЮЗО. I. 130.
Майтала́тися, -лаюся, -єшся, гл. = майталати. А те помело (хвіст) ззаду тільки ковиль, ковиль!.. Майталається. Сим. 211.
Небеський, -а, -е. = небесний. От гнів небеський настає. Мкр. Г. 5.
Подівок, -вку, м.? Быть можетъ: підвівок — подвѣваніе, подвѣяніе? Золотий золотничок, чого ти забився, із міста звалився? чи ти з подимків, чи ти з подівків? Чуб. І. 129.
Похоронка, -ки, ж. Скрытное, секретное мѣсто. Я всі її похоронки знаю. Богодух. у.
Росторгнути, -ну, -неш, гл. Разсѣять, развлечь. Не расторгнет моєй туги найблизша родина. Гол. III. 429.
Сторчити, -чу́, -чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. Cм. сторчувати, сторцювати.
Усякати, -каю, -єш, сов. в. усякнути, -ну, -неш, гл. О жидкости: проходить, пройти (въ землю и пр.). быть всасываемымъ землею.
Хряп! меж. Бацъ, трахъ, шлепъ. Хряп дідуся по щоці. Кв. (О. 1861. У. 22).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФЛУДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.