Гівно, -на, с. Каль, пометъ, говно. Не займати гівна, і вонять не буде.
Ізо.. Cм. зо...
Копичити, -чу, -чиш, гл.
1) Складывать, сваливать въ кучу.
2) Складывать въ копны.
Курокрад, -да, м. Крадущій куръ.
Лі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Лѣзть, ползти. Гадюка лізе; муха лізе. Щось лізе вверх по стовбуру. рачки лізти. Ползать на четверенькахъ. Було таке, що рачки ліз. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. 2) Влѣзать; вползать во что-либо. Показує дорогу, а сам в болото лізе. Лізь у воду! 3) Лѣзть, стараться проникнуть, надоѣдать. Живий до Бога лізе. І чого б я ліз туди, куди тобі не треба! Лізе сліпицею. — в вічі. Навязываться, надоѣдать, приставать. Як слюта у очі лізе. Отой мене пече, ріже, що не люблю, — в вічі лізе. 4) Вылѣзать (о глазахъ, волосахъ). Аж очі йому рогом лізуть. Коси лізуть. 5) Вмѣщаться. Рад би очима їсти, та в пельку не лізе.
Пирний, пирнячий, -а, -е. Пряный.
Порадіти, -ді́ю, -єш, гл. Порадоваться. Вийде мила, — порадіє.
Приспатися, -плю́ся, -пишся, гл. Поспать съ мужчиной.
Розмитий, -а, -е. 1) Размытый.
2) вони між собо́ю не розмита вода. — Они межъ собой очень дружны.
Серпик, -ка, м. Ум. отъ серп.
