Катеришциця, -ці, ж. Шарманщица.
Лю́де, -де́й, мн. 1) Люди. Бог Богом, а люде людьми. Бог судить не так, як люде. От уже й люде трапляються, — от уже й заміж пора — Які там, мамо, люде? — Харько Кабиця. з його люде будуть. Изъ него толкъ будетъ. Я тоді ще бачив, які з його люде будуть. вас за людей мають. Васъ считаютъ за людей, къ вамъ относятся какъ къ людямъ. в людях. Публично, при народѣ. Шануй одежу в дворі, вона тебе в людях. 2) Простой народъ. Дивись! пан, а балака, як люде. Чи пани, чи люде? То пани, а ми люде. Ум. людки́. людоньки, людочки. Людоньки! та де в мене гроші взялися? Людочки! як же я злякалась! Ув. людиська, люди́ща. Єсть люде, єсть і людиська (людища).
Мураве́льний, -а, -е. Муравьиный.
Окопувати, -пую, -єш, сов. в. окопа́ти, -па́ю, -єш, гл. = обкопувати, обкопати.
Понадоювати, -доюю, -єш, гл. Надоить (во множествѣ). Чотирі корови держать та по тричі на день доять. Шо того молока понадоюють!
Рохкання, -ня, с. Хрюканіе. Свиняче рохкання чути.
Рукодія, -дії, ж. Рукодѣліе, издѣліе. Сорочка своєї рукодії.
Фарб'ярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный красильщику.
Фрр! меж. для обозначенія отлета птицы.
Черево, -ва, с. 1) Брюхо, животъ. Мовчанка не пушить і черева не дме, та ввесь гнів тушить. Чрево. Ріки води живої з черева його потечуть. 2) Часть рыболовнаго снаряда сак. 3) Утолщенная средняя часть веретена. Ум. черевко́, черевце.
