Вигублювати, -люю, -єш, сов. в. вигубити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Сипав гряд буйний, вигублював скотину. Прогнівивсь ти на народи, вигубив жорстоких.
Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Лізе в вічі мов оса. Довго, довго козаченька вічми провожала. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки.
Зурочення, -ня, с. Сглазъ.
Крявчати, -вчу, -чиш, гл. Каркать (о воронѣ); кричать (о Nucifraga caryocatactes). Cм. кравчати.
Масти́ло, -ла, с. 1) Кисть для смазки. І сокира, і мастило, що від воза ся лишило. 2) Мазь; масло. Піддайте ще трохи до вареників мастила.
Одружувати, -жую, -єш, сов. в. одружи́ти, -жу, -жиш, гл. Женить, оженить, выдавать, выдать замужъ. Ой ожени, ой одружи мене молодого. Встаньте, батьку, не лежіть, візьміть, мене, одружіть.
Піл, по́лу, м. Родъ наръ, помѣщающихся въ украинской хатѣ вдоль задней стѣны на всемъ пространствѣ между печью и боковой стѣной. Ум. Полик. Полочок. У світлиці да на полочку ой шиє, шиє молода дівчина чорним шовком сорочку.
Розбійний, -а, -е. Взятый разбоемъ. Розбійні речі.
Утаюватися, утаююся, -єшся, сов. в. утаїтися, утаюся, -їшся, гл. Утаиваться, утаиться, скрываться, скрыться. Постав я тайно, а од тебе не утаїлись мої кості.
Цітуватися, -туюся, -єшся, гл. = цітати. Яблучками підкидалися, горішками цітувалися.
