фортуна
Фортуна, -ни, ж. 1) = хвортуна. 2) Непогодь; мятель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 378.
Том 4, ст. 378.