Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фортуна

Фортуна, -ни, ж. 1) = хвортуна. Гн. І. 127. 2) Непогодь; мятель. Шух. І. 212, 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФОРТУНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФОРТУНА"
Капці Cм. капець.
Кроповий, -а, -е. Укропный? изъ укропу? Грин. III. 86.
Окономша, -ші, ж. Жена эконома. Левиц. І. 430.
Оливний, -а, -е. 1) Оливный, относящійся къ деревянному маслу. 2) Масличный.
Підтяга, -ги, м. Воръ. У Турна був сутяга, брехун, юриста, крюк, підтяга, і ділом Турна заправляв. Котл. Ен. VI. 52.
Помантачити, -чу, -чиш, гл. Поточить косу мантачкою.
Поросплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Расплакаться (о многихъ).
Склений, -а, -е. Покрытый глазурью (о посудѣ). Склений кухлик. Канев. у.
Сльозити, -зи́ть, гл. безл. Слезиться, сочиться. Ном. № 267, ст. 298. Cм. слези́ти.
Чалка, -ки, ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ). Мнж. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФОРТУНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.