Вершляг, -га, м. Молоть. (Коваль) і каже: Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг. Вершляг хоч шклянку розбиває, та штуку з криці вигинає.
Визублювати, -блюю, -єш, сов. в. визубити, -блю, -биш, гл. Зазубривать, зазубрить.
Глухий, -а, -е. 1) Глухой. Глухому пісню співати. Глухий як тетерук.
2) Беззвучный, мертвый. В глухій домовині усміхнуся.
3) Пустой, запустѣлый, глухой. Глухий край. Куток зовсім глухий.
4) глухий кінець (у воротях). Тотъ конецъ воротъ, гдѣ ихъ пята. В глухім кінці під ворітьми.
5) глухий дуб. Дубъ, на которомъ листва держится цѣлую зиму.
6) глуха кропива. Раст. a) Lamium maculatum L. б) Leonurus Cardiaca L. Ум. глухенький, глухесенький.
Заві́сок, -ска, ж. Желѣзный брусокъ въ возу, прибитый къ плечу, чтобы колесо не терло плеча, на которомъ стоитъ ящикъ воза.
Оплета, -ти, ж. Плетенье, плетеная вещь.
Очевидьки, очевидячки, нар. Очевидно, явно, на глазахъ, предъ глазами. Всі очевидьки їх поважали. Потомок перевертня очевидячки вертався до свого роду. Стережеться він виявити свою тугу очевидячки. Чаще съ предлогомъ у. Вони тебе у очевидьки ошукують. (Вовки) іззіли у очевидячки лошака. Не приснилось, а в очевидячки явилось. Христі, мов живе, усе те стало в очевидячки.
Поледиця, -ці, ж. = ожеледиця.
Просміяти, -мію, -єш, гл.
1) Осмѣять. Як би за годинку перед тим Мася побачила, що хто робить такі штукі, сама просміяла б, а тепер ось як!
2) Утратить что изъ за смѣха. А яка ж є доля тієї дівки, що ся сміяла? — Вона свою долю просміяла.
Триб, -бу, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстать. 2) Склонность, стремленіе. вона йде своїм три́бом. Она дѣлаетъ по собственному желанію. 3) триб-зілля = трой зілля. А хто ж мені триб-зілля достане, той зо мною на шлюбоньку стане. Ум. трибо́к.
Швабський, -а, -е. Нѣмецкій. Колисочка швабська. Швабське полотно. Скидай, Морозенку, все швабську сорочку.
