Блуканка, -ки, ж. = блукання.
Будзина, -ни, ж. = бузина.
Гамела, -ли, об. Толстый, неповоротливый человѣкъ.
Дубня́к, -ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. Ум. дубнячо́к. Йшла баба дубнячком.
Зага́чувати, -чу́ю, -єш, сов. в. загати́ти, -чу́, -тиш, гл. Запруживать, запрудить; дѣлать, сдѣлать плотину, запруду. Ні один не переплив, усі камнем лягли по дну, аж річку загатили. . Інгул що-зіму замерзає — Богун не встане загатить шляхетським трупом. Все пани та пани, а греблі нема кому загатити.
Зда́тно нар. Пригодно. Хоч не ошатно, та здатно.
Поживління, -ня, с. Пища. Узяти якогось покарму, поживління.
Ставляння, -ня, с. Ставленіе, установка, постановка.
Топіль, -пелі, ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку.
Ужахнути, -ну́, -не́ш, гл. Испугать. На мене сіла розставляли, вжахнули душу мою вбогу.
