Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фіїн

Фіїн, -на, м. = хрещеник. Шух. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІЇН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІЇН"
Визивка, -ки, ж. Брань, ругательныя слова. Вх. Лем. 397.
Мели́кати, -каю, -єш, гл. Издавать звукъ. Яка там тварь меликає?
Мураве́ль, -вля́, м. Муравей. Желех.
Опліт, оплоту, м. Изгородь, плетень, огорожа. І оплотом його (виноградник) огородив. Аби маржина не ростягала сіна із стога, огороджують ею оплотом з вориня. Шух. І. 170, 171. Шух. І. 76, 189. Пішла в опліт сіна (взяти). Гол. I. 199.
Позморщувати, -щую, -єш, гл. Поморщить (во множествѣ).
Примудрувати, -ру́ю, -єш, гл. Придумать, ухитриться.
Розголоситися, -шуся, -сишся, гл. Расплакаться громко, разревѣться. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай.
Стугон, -ну, м. Глухой гулъ, глухой стукъ. Чую, десь коло хати стугон, наче що довбало глину. Новомоск. у.
Сухарчик, -ка, м. Ум. отъ сухарь.
Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФІЇН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.