Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фіїн

Фіїн, -на, м. = хрещеник. Шух. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІЇН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІЇН"
Безнадійно нар. Безнадежно. Ком. І. 54.
Бурмотати, -чу́, -чеш, гл. Бормотать, ворчать. Почав щось сам собі бурмотати, наче з просоння. Мир. Пов. І. 172.
Виповчитися, -чуся, -чишся, гл. Исполниться. Шух. І. 43.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Кабалка, -ки
Капарний, -а, -е. Жалкій. Желех.
Кахнути Cм. кахкати.
Обживатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обжитися, -живуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться, устроиться живя гдѣ-либо.
Пука, -ки, ж. Конецъ пальца, точнѣе: внутренняя сторона конца пальца. Пісок пальці роз'їдає, крівця пуки заливає. Гол. І. 50. Ум. пучка. Cм. это слово.
Учінка, -ки, ж. = учіння. Чому не вивчив? — Яка Фе воно вчінка, як не дають книжок? Славяносерб. у.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФІЇН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.