Блатнарь, -ря, м. Гвоздь. Так го (Христа) тяшко ростігали на крест і блатнар'ями прибивали.
Вимовка, -ки, ж. Ум. отъ вимова.
Давномину́лий, -а, -е. Давнопрошедшій.
Долі́плювати, -люю, -єш, сов. в. доліпи́ти, -плю́, -пиш, гл. Оканчивать, окончить лѣпить. Тим часом пирогів доліпили.
Заволо́чування, -ня, с. Боронованіе послѣ посѣва. Cм. заволікання.
Підчинка, -ки, ж. Оборка на подолѣ юбки.
Побасувати, -су́ю, -єш, гл. О лошади: пробѣжать галопомъ, поскакать.
Родючість, -чости, ж. Плодородіе, плодовитость.
Струхнути, -хну, -неш, гл. = струснути. Коли б струхнув хоть головою.
Химорода, -ди, ж.
1) Причуда, капризъ.
2) Колдовство. Да й сміється вражий запорожець. А він химородою химородив. Сказано — каверзники. З) химороди гнати. Причудничать; колдовать. Тепер, каже, піст, дак, чого ж химороди гнати?
