Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фляворити

Фляворити, -рю, -риш, гл. Болтать безъ умолку, трещать, пустословить. Фр. (Желех.)
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФЛЯВОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФЛЯВОРИТИ"
Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування. Ном. № 7044.
Заворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Заворожить, заколдовать, заговорить. Чого се ти сидиш як заворожений? Ти не втомився? МВ. (О. 1862. І. 99). 2) Поворожить, начать ворожить. Заворожи мені, волхве, друже сивоусий! Шевч. 264. Ой заворожи, да превражая бабо, де козацькії гроші? Грин. III. 598.
Захова, -вы, ж. = заховъ.
Одх.. Cм. отъ відхамаркати до відхтітися.
Перешукати Cм. перешукувати.
Пічка, -ки, ж. 1) Ум. отъ піч. 2) Въ обжигальной печи передняя ея часть, гдѣ нѣтъ госуды, а горятъ лишь дрова. Шух. І. 263. 3) Каждая изъ ямокъ въ землѣ, по которымъ катаютъ мячъ въ игрѣ того же имени. КС. 1887. VI. 461. 4) Продолговатая вырѣзка въ ухѣ овцы — клеймо для опознанія своей овцы. Шух. I. 195.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Г. Барв. 37. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. Мет. 115. І гори покотив би. И горя мало. Мнж. 169. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Котл. Ен. V. 26. Сів на повозку і покотив у місто. Левиц. І. 446. Як та туча, куди луча, так і покотили. КС. 1882. ІV. 171. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. Греб. 400. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Греб. 384. Cм. покочувати.
Поплямкати, -каю, -єш, гл. Почавкать (губами).
Причмелити, -лю, -лиш, гл. Ошеломить, озадачить. Братікові аж ложка з рук упала, а я стою мов причмелений. Федьк.
Щава, -ви, ж. 1) Щавель, Rumex. Вх. Пч. II. 36. 2) Кислая жидкость, сваренная изъ молочной сыворотки или хлѣбнаго квасу, хлѣбныхъ зеренъ, сухарей и квасцовъ, — въ ней варятъ шерстяныя нитки прежде окраски ихъ кошенилью. Н. Вол. у. 3) Кислые минеральныя воды. Вх. Лем. 487.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФЛЯВОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.