Вичинка, -ки, ж. Вычинка. Шкура за вичинку не стане.
Жиле́тка, -ки, ж. Жилетъ. Ковнір по уші, жилетку надув (джиджулиться).
Здебе́ла нар. 1) Толсто, плотно. 2) чоловік здебе́ла. Человѣкъ дюжій, плотный.
З'їзди́ти 2, -джу́, -ди́ш, сов. в. з'їхати, з'їду, -деш, гл. 1) Съѣзжать, съѣхать, выѣзжать, выѣхать. Инколи трапиться гора, так з неї знов з'їдеш на рівне. Ком. І. 7. 2) Уѣзжать, уѣхать. Паки під той час з'їхали у гостину кудись на чужу сторону. І. 97). З'їду я од вас, мамо. 3) з'їхати з глузду. Рехнуться. Скажений, ти з глузду з'їхав! 4) з'їхати ні на що. Разориться, обѣднѣть.
Кіля пред. = біля. Сотворив з того ребра Єву і положив кіля Адама.
Лляний, -а, -е. Льняной. Лляної кужелі прясти. Поший мені, мати, лляную сорочку.
Поміркований, -а, -е. Разсудительный, обдуманный.
Робити, -блю́, -биш, гл.
1) Дѣлать. Роби теє, що піп каже, а не роби того, що він робить.
2) Работать Роби, небоже, то й Бог поможе. До спасівки мухи на пана роблять, а в спасівку на себе. Літо на зіму робить. Будемо жити, будемо робити, буде нам щастя річкою плити.
3) Поступать. По правді роби, по правді й очі повилазять.
4) своїм бо́гом робити. Дѣлать по своему. Не слуха, все своїм богом робить.
5) робити волю. Исполнять желаніе.
6) робити звістку. Подавать вѣсть. Янгол седить на камені та й нам звістку робить.
7) хліб робити. Обрабатывать землю. Натальці треба не письменного, а хазяїна доброго, щоб умів хліб робити.
8) — плату. Платить. Одчиняйте хату та робіте плату.
Суша, -ші, ж.
1) Суша. Ти, річенько, ти, бистрая, викинь кости на сушу.
2) Сухое мѣсто. І рогоза росте в безвідній суші.
Утина, -ни, ж. = утка. Ой, десь моя дитина, як на морі утина.
