Білочник, -ка, м. Раст. Potentilla anserina.
Бурдюг, -га, бурдюк, -ка, м. = бордюг 1. Їхав чоловік рябими волами та найшов бурдюг з пирогами. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Бурдюки бити. Шалить. Ум. бурдюжок.
Гидючий, -а, -е. Отвратительно гадкій. отвратительно мерзкій, крайне плохой. Таке гидюче, що й глянути на його не хочеться.
Копиш, -ша́, м. Палочка, заостренная въ видѣ лопаточки, — для копанія земли (у дѣтей). Зробив копти, — он шо діти на вулиці пічки копають, та й ходе кругом криниці, підкопує її.
Лісни́чий, -чого, м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Плаче бідне... А москалям байдуже, — минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули.
Овсяник, -ка, м. = вівсяник.
Плішня, -ні́, ж. Родъ большаго долота или лома для пробиванія льда.
Повідлітити, -таємо, -єте, гл. Отлетѣть (во множествѣ). Пташки, що витку так співавали, у ирій вже поодлітали.
Пороскипати, -паємо, -єте, гл. Раскипѣть, развариться отъ кипѣнія. Пороскипали вареники.
Потрух, -ху, м.
1) Сѣно, солома стертая, труха.
2) мн. потрухи. Потроха.
