Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щипапіча

Щипапіча, щипипіча, -чі, ж. = щипак 2. Вх. Лем. 4 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИПАПІЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИПАПІЧА"
Бенькетува́ння, -ня, с. Пированіе.
Виразність, -ности, ж. Выразительность, ясность, внятность. Желех.
Замня́ти, -мну́, -не́ш и пр. гл. = зам'яти и пр.
Збі́глий, -а, -е. Бѣглый.
Маззя́, -зя, с. Мазь. Маззя з дьохтю погане. Конст. у.
Первичка, -ки, ж. = первачка.
Перезв'янин, -на, м. Участникъ перезви. Маркев. 146. Перезв'ян оце так шанують... то вони багато дарують. Грин. III. 451.
Погонка, -ки, ж. Преслѣдованіе; неудовольствіе, нареканіе. Мнж. 189. Вони погонку гонять, що пробі пару волів даси за безчестя. Павлогр. у. Пін один робить як слід, а вона ще на його й погонку жене. Екатер. у. Попа на тебе таку погонку жене, що біда. Екатер. у. (Залюб.). Cм. погінка.
Покопання, -ня, с. Изрытіе.
Слуква, -ви, ж. Вальдшнепъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩИПАПІЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.