Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щучий

Щучий, -а, -е. Щучій, относящійся къ щукѣ. Чуб. І. 69; III. 434.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 530.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУЧИЙ"
Басування, -ня, с. Дѣйствіе того, кто басує.
Буркання, -ня, с. Ворчаніе.
Зби́ти, -ся. Cм. збивати, -ся.
Інститутка, -ки, ж. Институтка. (О. 1862. III. 34).
Помізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Подумать, поразмыслить. Коли хочеш що казати — перш помізкуй, як почать. Ном. № 14205.
Припрошати, -ша́ю, -єш, гл. = припрошувати. Почав припрошати: «Пийте, браття!» Св. Л. 181.
Семерик, -ка, м. 1) Семь паръ воловъ. Рудч. Чп. 253. 2) Сито средней густоты, имѣющее въ основѣ 3, въ уткѣ 4 волоса. Вас. 152.
Супокійний, -а, -е. Спокойный.
Табунний, -а, -е. Табунный, изъ табуна.
Тройчак, -ка и -ку, м. Раст. Lythrum Salicaria L. Анн. 205.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.