Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. Велетню у світі недовго жити. Велетень у громаді — як правда в пораді.
Зви́шки нар. Высотой.
Ло́кша, -ші, ж. Лапша. Локшу кришать. Ум. локшенька, ло́кшечка.
Мілковеддя, -дя, с. Мелководье. По мілководді скрізь розляглося широколисте латаття.
Перепинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. перепинитися, -ню́ся, -нишся, гл.
1) Преграждаться, преградиться.
2) Прекращаться, прекратиться, прерываться, прерваться.
Позолотіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Колос позолотів
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Прикривати, -ва́ю, -єш, сов. в. прикрити, -крию, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть. Ой вирву я листочок та прикрию слідочок, щоб по милого мого, по слідочку його всяка птиця не ходила. Нічим грудини прикрити. Не во что одѣться.
Пустовливий, -а, -е. Шаловливый, рѣзвый.
Татаруватий, -а, -е. Свойственный татарину. Дикі татаруваті ідеали.
