Відважувати, -жую, -єш, сов. в. відважити, -жу, -жиш, гл. 1) Отвѣшивать, отвѣсить. Відваж соли. — бебеха. Дать тумака, отвѣсить ударь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? 2) — жизнь, життя. Рисковать, рискнуть жизнью. Оддала б тепер Леся душу, аби оборонить од смерти козака, що так щиро одважив за неї свою жизнь.
Віддаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. віддалити, -лю, -лиш, гл. Отдалять, отдалить, удалять, удалить. Бог віку прибавив, а від смерти оддалив.
Голубці́. Cм. Голубе́ць.
Жалли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой ти, кропивко жалливая, у мене свекруха журливая.
Загуля́ти, -лю, -лиш, гл. Завести, запрятать. І в край світа їх загулиш.
Морща́к, -ка, м. = порося морське.
Розлучення, розлучі́ння, -ня, с. Отдѣленіе своего скота изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах. Полонинка веселая лиш, до розлученя, а як пішла худібонька, она засмучена.
Схотітися, -четься, гл. безл. Захотѣться. Схотілось лиха.
Уподобатися, -баюся, -єшся, гл. Понравиться. Царівні він так уподобався. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Якесь там слово йому не вподобалось.
Хижацький, -а, -е. Хищническій. І ніхто не приголубить хижацького сина.
