Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щіточка

Щіточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ щітка. 2) Кисточка, которой разрисовываютъ глиняную посуду. Шух. І. 264. 3) мн. Раст. Dipsacus sylvestris. Вх. Пч. І. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 527.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩІТОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩІТОЧКА"
Безводній, -я, -є. Безводный. Нужу світом в киргизькім безводнім і безлюднім степу. Шевч. (О. 1862. X. 5).
Димник, -ка, м. = Димарь.
Ді́йсний, -а, -е. Дѣйствительный.
Нашмаровувати, -ровую, -єш, сов. в. нашмарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намазывать, намазать (чѣмъ либо маслянымъ, смолистымъ).
Позані́чний, -а, -е. Позавчерашній. Вх. (Желех.).
Поздіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и зня́ти, но о многихъ или многомъ.
Посвітач, -ча, м. Подсвѣчникъ, приборъ для освѣщенія лучиной. Н. Вол. у.
Приготувати, -ту́ю, -єш, гл. Приготовить. Мати йому приготує на цілий день горщок кисілю. Рудч. Ск. II. 85.
Присінечки мн. ум. отъ присінки.
Розсохатий, -а, -е. 1) = розсохуватий. Розсохатий явір. Млак. 49. 2) О волахъ: съ развѣсистыми рогами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩІТОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.