Білявиця, -ці, ж. = білявина. Та де ж моя білявиця, що і не видаю.
Боляти, (-ляю, -єш? -лю, -лиш?), гл. = боліти. Встрѣчено въ заговорѣ: Сояшниці вітрові.... тут вам не стояти і не боляти.
Зі́мський, -а, -е. = зімовий. Зіма зімська. Такеньки уся зіма зімська перезімувалась.
Кисличка, -ки, ж.
1) Ум. отъ кислиця. Адам ззів кисличку, а в нас оскома на зубах.
2) Дубовые орѣшки. Про хвороби, 14.
3) мн. Раст. Pyrola secunda L.
Комарів, -ре́ва, -ре́ве Принадлежащій, свойственный комару. Шевчиха не злюбило, загадала шевцю черевики шити з комаревої шкури. з комаре́ву ніжечку. Немножко, очень мало. Дайте мені з комареву ніжечку, з Антонову слізочку. комаре́ві носики. Раст. = сокирки.
Лебідка, -ки, ж. Лебедка. Ум. лебідонька, лебедочка, лебідочка. Ой крикнула лебідонька із за хвилі виринаючи. По бережку ходила, лебідочку ловила. Съ лебідкою въ поэзіи сравнивается женщина. Ой вийду я за ворота, гуляю, гуляю, як білая лебедочка по тихім Дунаю. Это слово какъ ласкательное прилагается къ женщинѣ: Ой матінко-лебідочко! Марусенько моя, лебідочко, зірочко моя, рибочко, перепеличко! — приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю.
Наобри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣсть.
Начастуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Напиться, наугощаться. Начастувались ми так, що й поснули.
Траплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. трапитися, -плюся, -пишся, гл. Случаться, случиться. Трапляється і десять батьків на году, а мати одна на роду. Наталці траплялись женихи. Трапилось лихо. Трапляється, часом тихенько заплаче.
Чапайло, -ла, с. = блисканка.
