Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щіть

Щіть, -ти, ж. 1) = щітка. Жито посходило, як щіть; сіянець повитикався з грядки густо, як щіть. Левиц. І. 28. 2) Чесалка, мыканица, гребень. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 527.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩІТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩІТЬ"
Кахоль, -хля, м. = кахель. Мені все одно — що кахоль, що пічка. Ном.
Марнотра́вити, -влю, -виш, гл. Мотать, расточать.
Ошукач, -ча, м. = ошуканець.
Плутаниця, -ці, ж. Путаница, вздоръ, чепуха. Рудч. Ск. II. 65. Плутаницю плутав мені таку, що зовсім не до ладу. Павлогр. у.
Понаповиювати, -нюю, -єш, гл. = понаповняти. Г. Барв. 424.
Порняла, -ли, ж. Трава, растущая на погірник'ѣ. Шух. І. 215.
Поцілунок, -нку, м. Поцѣлуй.
Рублевий, -а, -е. Рублевый. Купи мені, моя мати, за три шаги голку, за чотирі золотії червоного шовку, за пятого рублевого мальовані пяльця. Мет. 20.
Трускання, -ня, с. Трескъ, хрустѣніе. Шейк.
Угроватий, -а, -е. = вугроватий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩІТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.