Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щититися

Щититися, -чуся, -тишся, гл. Защищаться, оберегаться. Скільки вже не щитися, а без долі нічого не поробиш. Канев. у. Літом у кужусі ходив: щитився все, бачите, від хороби, щоб його щитила лихая година. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 527.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИТИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩИТИТИСЯ"
Вигинати, -наю, -єш, сов. в. вигнути, -ну, -неш, гл. Изгибать, выгибать, выгнуть. Вона вигинала стан, шию. Левиц. І. 294.
До́лник, -ку, м. Мѣра жидкости въ двѣ осьмушки. Мнж. 179.
Запиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. запха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Запихивать, запихнуть. Петрушкою рот запхала. Чуб. III. 113.
Понакипати, -паємо, -єте, гл. Накипѣть (во множествѣ).
Посміхати, -ха́ю, -єш, гл. Посмѣиваться. Стали люде теє зачувати, стали з удовиченьків посміхати. Мил. 346.
Роскроїти, -крою, -їш, гл. = роскраяти. Як ударив кийком, так і роскроїв бороду і зуб вибив. Пирят. у.
Ускорен прил. = Скорен. Бог хоч не вскорен, та влучен. Ном. № 47.
Характерствувати, -вую, -єш, гл. Колдовать, чародѣйствовать. Вже ворожитья, характерствує. К. ЧР. 144.
Цинамон, -ну, м. Корица. МУЕ. І. 109.  
Чеберхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пырнуть (ножемъ). Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩИТИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.