Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щука

Щука, -ки, ж. Щука, Esox lucius. Браун. 29. Ой ти, щуко бистра, бери окуня з хвоста. Ном. № 4250. Ум. щучка, щучечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 529.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУКА"
Барвінець, -нця, м. = барвінок. Під кудерним деревцем, під зелененьким барвінцем. Н. п. Пішла в городець, рвала барвінець. Чуб. ІІІ. 301. вінець-барвінець. Вѣнокъ изъ барвінку. Грин. III. 524.
Бжун, -на, м. = бжук. Желех.
Гибіти, -бію, -єш, гл. Хирѣть, болѣть, страдать отъ недостатка чего-либо. Гибіла, гибіла моя ненька, поки і зовсім лягла. Переясл. у. Мусимо гибіти, бо нема в що вдягтися добре.
Дихави́чний, -а, -е. 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. НВолын. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка. Н. Вол. у.
Карасірниця, -ці, ж. Керосиновая лампа, преимущественно безъ стекла. Вас. 196.
Покоротити, -ся. Cм. покорочувати, -ся.
Понасквернювати, -нюю, -єш, гл. Нагадить (во многихъ мѣстахъ, о многихъ). Понасквернювали коло порога, що гидко й до хати доступити. Лебед. у.
Порошниця, -ці, ж. Пороховница. Шух. І. 230, 231.
Статочний, -а, -е. = статечний.
Страховище, -ща, с. Страшилище. Мир. ХРВ. 69, К. ЦН. 318. Під ногами страховища двигтіла земля. Мир. ХРВ. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.